Театр — це диво дивне

… Закінчилася вистава. У залі панує особлива, хвилююча, урочисто-збуджена, і прем’єрна атмосфера. Щасливі усмішки, палаючі очі, радісні обличчя маленький акторів та їхніх однолітків — глядачів! Що може красномовніше за це свідчити про любов дітей до театру!

Як хочеться в дитинстві перенестися в казковий, надзвичайний світ: кружляти у танці з принцом балу, перетворюватись на принцесу, звільняти від злих чар сплячу красуню, виявляти відвагу й хоробрість, як мушкетери, допомагаючи Червоній шапочці, застерігати козенят, щоб не слухали хижого Вовка.

От чому театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям — адже в його основі лежить гра, найголовніша діяльність малюка.

Що ж таке театр у житті дитини?

По-перше це — свято: яскраві вогні рампи, оплески, вітання, посмішки, побажання, яскраві світи.

По-друге, театр — це розвиток персональних інтересів дітей, удосконалення їхніх психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення), розширення світогляду та мовленнєвого спілкування.

По-третє, театр — це усвідомлення власного “Я” та можливість самовираження особистості. Тут формуються особисті моральні якості, ламаються недоліки, сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти нервове напруження, подолати сумніви та неорганізованим — навчитися витримки.

По-четверте — це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі впливи музики, танцю, пластики, мовлення та зображувального мистецтва.

Театр позитивно впливає на емоційну сферу дитини, він акумулює життєву мудрість, оптимізм, енергію.

Театр виховує чуття прекрасного, дарує безліч вражень розвиває фантазію. Вплив театру на формування особистості дитини, розкриття її здібностей величезний!

Обираємо театр.

Вибираючи театр для дошкільнят, краще віддати перевагу спеціалізованому дитячому (ляльковому, драматичному, музичному тощо). У таких театрах усе розраховано на маленького глядача: біля входу дітей зустрічають казкові персонажі (аніматори), з ними грають, влаштовують конкурси. Маля одразу потрапляє в чарівну атмосферу. Ще до початку вистави малюк знайомиться з акторами і відчуває свою причетність до казкового дійства.

До драматичного театру варто починати призвичаювати дітей з чотирьох-п’яти років, віддаючи перевагу дитячому, бажано класичному репертуару. Малюк щиро співпереживатиме персонажам вистави, а гарна мова і яскраві декорації посприяють його входження у світ високої літератури.

Опера і балет набагато складніші для сприйняття, ніж драматичні вистави, тож привчати до них дитину бажано поступово. Обов’язково пояснити малюкові, в чому полягає своєрідність таких вистав (опера — жанр музичного мистецтва, де персонажі свої слова переспівують; балет — танцювальна вистава , в якій музика поряд з танцем відіграє важливу роль у розвитку сюжету й створенні настрою, характеру). У будь-якому випадку не засмучуйтеся, якщо дитині з першого разу не сподобається оперний театр. Можливо, вона полюбить його, ставши старшою. Вдалий вибір вистави — половина успіху в прилученні до світу культури. Якщо добре продумати й підготувати перший похід до театру, малюк нетерпляче чекатиме наступного і хтозна, можливо, через роки вся родина і дитячий садок збереться на виставі, де головну роль виконуватиме наш юний театрал.

Музичний керівник Сковородка В. І.

Кiлькiсть переглядiв: 173

Коментарi